«Пам'ять через мистецтво»
«Пам'ять через мистецтво»
Під такою назвою 6 лютого в одному із залів художнього музею «Пулинські барви» селищної ради відбувся вечір пам’яті нашого талановитого земляка, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Опанащука (5 лютого виповнився рік з дня його смерті).
«Він бачив прекрасне. Він вмів його множити на полотні чи папері. Він міг візуалізувати свої почуття, свою любов до життя і своє замилування ним. Він не мислив себе без того, щоб не передати своє вміння наступним поколінням, не відкривати своє світосприйняття молоді. Він творив, як дихав, і дихав на повні груди, коли творив. Він Художник, Графік, Педагог, Людина – усе з великої літери. Він – Микола Опанащук», - ці слова належать його дружині Ользі Орестівні.
Микола Опанащук народився (07. 04. 1947) і виріс у Пулинах. Все почалося з його дитячого захоплення малюванням, яке привело до гуртка образотворчого мистецтва. Вів на той час гурток вимогливий і уважний педагог Ісак Нібульський. З цього гуртка у різний час вийшло більше 20 відомих художників – це Володимир Дзюбенко, Валентин Войтенко, Микола Левандовський, Леонід Фесенко, Валерій Тесля та інші.
Сьогодні Микола Опанащук відомий як видатний український графік, живописець, мистецький педагог, професор кафедри книжкової та станкової графіки Української академії друкарства, завідувач кафедри академічного рисунку Львівської академії мистецтв, Член Національної спілки художників України, заслужений діяч України.
Микола Олександрович також був членом Громадського об’єднання художників-земляків «Пулинське земляцтво». Неодноразово приїжджав на свою малу батьківщину в Пулини, де проводились творчі виставки митців. Свої картини дарував музею «Пулинські барви».
У ході заходу зберігач музейного фонду Наталія Черниш ознайомила присутніх з біографією Миколи Опанащука, пригадали його життєвий і творчих шлях.
Своїми спогадами поділилися друзі митця: викладач школи мистецтв селищної ради Леонід Фесенко й Іван Грибан.
Присутні оглянули експозицію робіт, світлини та документи, які дали можливість краще зрозуміти душу нашого талановитого земляка.
Завдячуючи мистецтву, залишається невмирущий слід на землі.
