У Мартинівці попрощалися з 39-річним Захисником України
4 серпня в селі Мартинівка провели в останню дорогу полеглого воїна, мужнього захисника України Василя Малашика (02. 11.1985 р.н.).
Василь проживав у місті Житомирі, звідки по мобілізації був призваний на військову службу 10.05.2024 р. Захищав незалежність та суверенітет України на Запорізькому напрямку. Будучи вірним військовій присязі, загинув 28 серпня біля села Мала Токмачка. Батьки Василя Малашика – вихідці з Мартинівки. Тож і вирішили поховати єдиного сина тут, на малій батьківщині.
Відспівували Героя, як і всіх загиблих воїнів з обласного центру, в Свято-Михайлівському кафедральному соборі Православної Церкви України. Після богослужіння кортеж з тілом полеглого воїна зупинився біля будинку, де проживав Василь Малашик, ніби прощаючись з тим місцем, куди наш Захисник уже ніколи не повернеться. Іще і іще раз нагадуючи, якою ціною виборюється наша незалежність.
Мартинівка зустрічала мужнього воїна «живим коридором», вистеленою квітами дорогою аж до самого цвинтаря.
Щоб вклонитися та віддати шану загиблому Захиснику, до Мартинівки прибули працівники Пулинської селищної ради разом із керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету ради Миколою Захарчуком. Зі скорботною промовою виступила староста округу Ольга Зубрицька: «Хоронити батькам своїх дітей – це великий біль. Ніякі співчуття їх не втішать. А нам залишається пам’ятати, якою ціною у нас мирне небо. І що сьогодні ходимо по цій землі…». Ольга Цезарівна закликала пам’ятати про наших Захисників, пам’ятати про Василя. І щоб стежина до місця його вічного спочинку ніколи не заросла.
Поховали Василя Малашика з усіма військовими почестями. На його честь пролунав прощальний салют.
Вічна пам'ять і слава Герою, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
Слава Україні! Героям слава!