Мужній Воїн загинув за Україну
Мужній Воїн загинув за Україну11 березня громада попрощалася з мужнім Захисником України Юрієм Лисюком. Юрію було – 27. Таким він назавжди залишиться в нашій пам’яті: молодим, усміхненим, життєрадісним. Він віддав своє молоде життя, аби ми жили у вільній, незалежній державі.
Юрій народився і виріс у с. Буряківка, де пройшли його дитячі роки. Навчався в Пулинській загальноосвітній школі. Любив спорт, як і його однолітки – грати у футбол.
До повномасштабного наступу росіян трудився в місцевому рибному цеху. У 2016 році поповнив ряди військових строковиків, служив у генеральному штабі центру забезпечення Збройних Сил України.
Після повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 р., пішов добровольцем до територіального центру комплектування. Служив у роті охорони. Затим воював на передовій у Донецькій області, звідки у травні того ж року потрапив у полон, де пробув до обміну понад 100 днів.
Усі жахіття полону не зламали моральний дух нашого земляка. Через невеликий термін часу він знову пішов захищати рідну землю. Перебував на різних небезпечних позиціях у складі 15 батальйону 58 ОМПБр. Виконуючи бойове завдання, загинув 5 березня неподалік с. Іллінка, на Донеччині.
10 березня жителі Пулин та Буряківки «живим коридором», стоячи на колінах, зустрічали нашого мужнього Захисника.
11 березня відбулося поховання. Зранку до будинку загиблого Юрія Лисюка ішли люди з квітами. Щоб віддати шану Герою та підтримати рідних, до оселі Лисюків прибули працівники Пулинської селищної ради разом з головою Олександром Гаврилюком та секретарем ради Оленою Гузюк.
Свого загиблого Воїна односельчани проводили за село.
Чин похорону очолив настоятель Свято-Миколаївського храму отець Сергій Янчук, який провів Літію в будинку загиблого. І відспівували у Православній церкві України в Пулинах.
Тим часом біля храму збиралися люди, куди прибула почесна варта військових з обласного центру. Під звуки духового оркестру скорботна процесія з Державними прапорами прямувала до селищного кладовища. Упродовж вулиці Шевченка, стоячи на колінах, в жалобі, схиливши голови, старші й молодші віддавали останню шану загиблому Воїну.
На цвинтарі зі скорботною промовою виступив селищний голова Олександр Гаврилюк, який наголосив, що сьогодні Юрій віддав найдорожче – своє життя, захищаючи нашу країну від ворога. Олександр Станіславович висловив щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя.
На честь відважного Воїна пролунав прощальний салют.
Юрія Лисюка поховали поряд з іншими загиблими Героями.
Ціна нашої свободи надто велика, тому варто пам’ятати кожного, хто віддав своє життя у боротьбі з російським агресором. Низький уклін та вічна пам'ять усім, хто загинув за Україну.
Вічна Слава Героям України!
