З історії смт Пулини
З історії смт ПулиниПулини вперше згадуються в середині XII ст. 1150 року під назвою Чортоліси.
У 1578 році поселення згадується під назвою — Пулини.
З 1923 р. Пулини стали районним центром Пулинського району. Постановою Президії Центрального Виконавчого Комітету УРСР 3 жовтня 1935 року Пулини перейменовано на Червоноармійськ. 8 серпня 1941 р. Житомирське обласне управління німецької окупаційної влади прийняло постанову про перейменування м. Червоноармійськ на м. Пулини. У 1944 році Пулини знову були перейменовані на Червоноармійськ. 19 травня 2016 року Верховна Рада України поіменним голосуванням підтримала проєкт постанови № 4085, яким було, повернено селищу історичну назву Пулини.
Пулини – адміністративний центр Пулинської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Відстань від селища до обласного центру м. Житомира 48 км. Найближча залізнична станція — станція Курне за 15 км від Пулин. Залізничне сполучення відсутнє. За 5 км від селища пролягає важливий автошлях — траса міжнародного значення «Київ-Чоп» М-06.
Площа населеного пункту 11км.кв. Населення 5,4 тисяч чоловік.
Через селище проходить територіальний шлях Т-0603, який з’єднує Нову Борову та Йосипівку.
Вперше Пулини згадуються в середині XII століття під назвою Чортоліси. У 1578 році поселення згадується під іншою назвою — Пулини.
За адміністративно-територіальним поділом село ввійшло до Київського полку, але за Андрусівським перемир’ям 1667 року воно лишилося за Польщею.
У другій половині XVIII століття Пулини належали Київському хорунжому Янові Ганському та його дружині Софії з роду Скорупків. Після їх смерті селище перейшло у володіння їх сина Вацлава Ганського, який у 1811 році був обраний Житомирським маршалком. З 1793 року, після включення Правобережної України до російської імперії, Пулини ввійшли до Житомирського повіту Волинської губернії.
Мешканці селища займалися землеробством, ремеслом, торгівлею. Після скасування кріпацтва в 1861 році в Пулинах пришвидшився розвиток ремесла і промисловості. У 1866 р. Пулини – волосний центр Житомирського повіту – Волинської губернії.
Напередодні першого Всеросійського перепису населення 1897 р. кількість його жителів перевищила 2000 осіб, а вже в 1900 р. тут налічувалося 3155 мешканців, причому єврейське і православне (українське) населення складало приблизно по 40%, а лютерани – дещо більше 10%.
15 липня 1871 року в Пулинах було відкрито першу народну школу (однокласне сільське училище), в якій навчалось 67 дітей. У 1893 році була відкрита “чужовірна” єврейська початкова школа.
З 1878 року почала працювати дільнична лікарня на 2 ліжки та аптека. А з 1907 року діяла вже земська лікарня, яку обслуговували два лікарі.
Станом на 1885 рік у селищі був костел, католицька каплиця, синагога, єврейський молитовний будинок, школа, 2 постоялих будинки, торговельна лавка, лазня, ковбасний завод, відбувалися базари по неділях і 2 ярмарки на рік.
В 1907 році в Пулинах почав діяти чавунно-ливарний завод. Розвиток промисловості сприяв зростанню чисельності населення. Працював паровий млин, завод по випуску сільськогосподарських машин, що виробляв манежі, січкарні, барабани, косарки, запасні частини, суконна майстерня, свічковий завод, фабрика гнутих меблів, дві слюсарні майстерні, де лагодили землеробське знаряддя, сірникова фабрика, діяла цегельня, два пивоварних заводи.
Напередодні Першої світової війни в Пулинах нараховувалося 4630 мешканців. З початком Першої світової війни 1 серпня 1914 року майже половину працездатного населення селища мобілізували на фронт. Тут було створено інтендантство, яке займалося постачанням військових частин.
Навесні 1915 року почалися епідемії холери, тифу, віспи.
1 вересня 1916 року в Пулинах було відкрито поштові відділення, які були підпорядковані Житомирській поштово-телеграфній конторі.
У роки Української революції 1917-1921 рр. в Пулинах влада неодноразово змінювалася. Боротьба за владу тривала з січня 1918 по червень 1920 року. За цей період вселищі з перемінним успіхом утримували владу більшовицькі війська, Центральної ради, гетьманату Скоропадського, Директорії.
Більше півроку, з березня по листопад 1918 – Пулини були під владою німецької адміністрації. Після відступу німців Пулини і навколишні села були під владою Директорії УНР. Але невдовзі війська Директорії були витіснені більшовицькими загонами.
9 червня 1919 року загін отамана Соколовського повстав проти більшовицької влади, виступ був придушений більшовицькими загонами. 25 квітня 1920 року територія краю була в напрямі основного удару українсько-польської армії. 27 квітня селище зайняли війська об’єднаних армій. 19 червня 1920 року більшовики остаточно окупували Пулини.
3 липня 1921 року в селищі розпочалося повстання проти більшовицького режиму, яке придушили за допомогою військ. Під час Листопадового рейду 1921 року через селище проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.
З 1923 р. Пулини стали районним центром Пулинського району.
1924 року дала струм перша в Пулинах електростанція.
Пулинська сільська рада станом на 1925 рік складалася з 626 дворів з населенням 3301 чоловік. На території селища національний склад населення характеризувався такими даними: проживало українців – 2026, євреїв – 1350, німців – 759, поляків – 42, чехів – 21, росіян – 21.
У 1927 році тут була створена Єврейська сільська рада, яка діяла до 1941 року.
З 1930 по 1935 рр. Пулини – центр Пулинського німецького національного району.
У 1933 році населення Пулин потерпало від голодомору.
3 жовтня 1935 – Пулини перейменовано на Червоноармійськ. Під час сталінських репресій 1930-х років у Червоноармійську було репресовано 246 чоловік.
З 22 вересня 1937 року Червоноармійськ і район увійшли до складу Житомирської області, до цього часу були в складі Київської області.
У роки німецько-радянської війни 447 жителів селища воювало на різних фронтах. 207 воїнів не повернулися з фронту, 240 — отримали високі нагороди СРСР.
17 липня 1941 року до Пулин увійшли німецькі війська. 8 серпня 1941 р. Житомирське обласне управління німецької окупаційної влади прийняло постанову про перейменування м. Червоноармійськ на м. Пулини. Нацисти встановили свій порядок, влаштовуючи масові розстріли і вивіз населення у Німеччину. Протест проти окупації проявився в поширенні Руху опору.
В навколишніх селах діяли загони УПА, радянський підпільний та партизанський рух. У центрі селища було організовано гетто (зараз провулок Героїв Крут). Майже два з половиною роки селище перебувало під гнітом нацистів.
30 грудня 1943 року війська І-го українського фронту звільнили Пулини.
У 1946 -1947 рр. населення потерпало від голодомору.
У 1962 році було ліквідовано Червоноармійський район.
У грудні 1966 року Червоноармійськ знову стає районним центром Червоноармійського району, який об’єднував 67 населених пунктів, що об’єднувалися у 18 сільських рад.
27 травня 1967 року Червоноармійськ став селищем міського типу. На час розпаду Радянського Союзу Червоноармійськ був районним центром Червоноармійського району з розвинутим аграрним та промисловим сектором.
В серпні 2006 року до райцентру був підведений підвідний газопровід і розпочалась газифікація селища.
9 травня 2016 року Верховна Рада України поіменним голосуванням підтримала проєкт Постанови № 4085, яким передбачено, зокрема, повернення селищу історичної назви Пулини. Після ліквідації Пулинського району смт. Пулини стали адміністративним центром Пулинської селищної територіальної громади.
Поверхня Пулин в сучасному її вигляді рівнинна і дуже одноманітна. Рельєф сприяє розвитку сільського господарства. На корисні копалини Пулини бідні. Є запаси каоліну, глини та торфу.
Клімат м’який, помірно континентальний і залежить від повітряних мас, що йдуть з Атлантичного океану, Континентальної Азії і Арктики. Зима не холодна, літо не жарке, різниця середньої температури січня і липня невелика. Вегетаційний період досить довгий, але шкідливо впливають на розвиток рослин приморозки, що бувають у квітні, часом у травні, а також рано восени (вересень-жовтень). Опадами забезпечені у нормі. Озер на території немає. Пулини перетинає р. Ірша, яка впадає в р. Тетерів.
Пулини розташовані у зоні мішаних лісів.
Основними галузями сільськогосподарського виробництва є рослинництво та тваринництво. Найбільшими промисловими підприємствами є ТОВ «Мерсі ЛТД», яке здійснює виробництво борошняних кондитерських виробів тривалого зберігання; ТОВ «Реді Гармент Технолоджі Україна», спеціалізується на пошитті верхнього одягу (підприємство з іноземними інвестиціями).
Надання освітніх послуг здійснюють Пулинський ліцей, територіальне відокремлене відділення смт. Пулини Головинського вищого професійного училища нерудних технологій та два дитячі садки: «Ялинка» та «Сонечко», ЗПО «Центр дитячої та юнацької творчості селищної ради, комунальна установа «Пулинський інклюзивно-ресурсний центр».
Працює КЗ «Центр культури та дозвілля Пулинської селищної ради», бібліотека, Пулинська мистецька школа та художній музей «Пулинські барви». Чоловічий вокальний ансамбль «Промінь» має звання «народний». Дитячий хореографічний колектив «Колорит» селищної ради має звання «зразковий».
Охорона здоров’я на території громади представлена КНП «Лікарня» Пулинської селищної ради та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Пулинської селищної ради.
Наявні КУ «Дитячо-юнацька спортивна школа»: гуртки з футболу, тенісу та інші спортивні секції. Також є два футбольних майданчики зі штучним покриттям, стадіон ліцею та центральний стадіон «Колос». Працює Громадська організація «Пулинська місцева організація Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства „КОЛОС“. Діють два фітнес-клуби. У селищі сформовано такі футбольні команди: «ФК Пулини» «ФК Фанат», «ФК Пулинські копи», «ФК Пулинська ДЮСШ».
Діє соціальний проєкт «Активні парки – локації здорової України» (Програма Президента «Здорова Україна»). Метою проєкту є організація оздоровчої активності та залучення до занять фізкультурою та спортом різних категорій населення – від дітей до людей поважного віку.
Було зареєстровано 6 релігійних організацій, які представляють 6 конфесійних напрямків.
Засоби масової інформації: щотижнева газета «Вісті», офіційний вебсайт Пулинської громади.
Встановлено пам’ятник Т.Г.Шевченку (2014 р.), Монумент Слави, пам’ятний знак воїнам-афганцям, пам’ятний знак хрещення Русі, пам’ятний знак ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, братська могила жертв нацизму на селищному кладовищі, пам’ятник першим механізаторам смт. Пулини (1967 р.), братська могила жертв нацизму с. Ягодинка (1965 р.).
У 2023 році відкрито Пам’ятний Знак вшанування загиблих (померлих) під час проходження військової служби в зоні проведення бойових дій та Алею Героїв.
У Пулинах народилися: Вацлав Ганський, Антон Герке, піаніст, вчитель П. І. Чайковського, доктор педагогічних наук Олександр Коберник, письменник Святослав Бородулін, заслужений працівник фізичної культури і спорту Ілля Опанащук, заслужений будівельник Віктор Мирончук, лауреати премії імені І. Огієнка Володимир Дзюбенко та Валентин Войтенко, члени НСХУ Микола Беньковський, Микола Грибан, Микола Левандовський, Микола Опанащук, поети Анатолій Шмалюк та Ольга Бортнікова, український нейрохірург, заслужений лікар України, доктор медичних наук Олександр Кулик, радянський та український науковець, математик Євген Калита.
Тут працювали: композитор Іван Мамайчук, професор Володимир Герасимчук, лауреати премії імені І. Огієнка Володимир Дзюбенко, заслужені працівники освіти Володимир Давидюк, Леонід Фесенко - працює й нині.
Література про населений пункт:
1.Актова книга Житомирського міського уряду кінця ХУІ ст. (1582-1588 р.р.), Київ,1965.
2. Житомирщина на зламі тисячоліть. Науковий збірник. Житомир, 2000.
3. Історія міст і сіл УРСР. Житомирська область. Київ, 1973.
4. Давидюк В.Д., Іващенко О.М., «Пам’ятники і пам’ятні місця Великої Вітчизняної війни на Червоноармійщині». Червоноармійськ, 1994.
5. Мурзаков С.А. „Наш край Чортоліси – Пулини – Червоноармійськ”. Червоноармійськ. 2004.
6. Кругляк Ю.М. «Ім’я вашого міста». Наукова думка",1978.
7. Шинкарук В.Ф. Літературна Житомирщина. Житомир,1993.
8. Заслужені працівники Житомирщини. Житомир,2001.
9.Український енциклопедичний словник. Київ, 1968., с.767.
10. Національні меншини Правобережної України. Науковий збірник. т.18. Житомир, 1998.
11. Давидюк В.Д. «Сторінки історії Червоноармійщини». Житомир.2004.
Грабовський Юрій Володимирович, Житомирська область Житомирський район смт Пулини, вул. Набережна, тел. 0973112782.
Мурзаков Сергій Анатолійович, Житомирська область Житомирський район смт Пулини, вул.Зарічна 8, тел.0669152779.
