Пулинська громада в останню путь провела Героя Андрія Ганчука
Пулинська громада в останню путь провела Героя Андрія ГанчукаСьогодні Пулинська громада у скорботі… В останню путь, устелену квітами, з невимовною тугою навколішки проводжала молодого патріота, Захисника України, людину з великим серцем і усвідомленим відчуттям громадянського обов’язку, яка з перших днів стала на захист нашої країни і віддала життя за вільне майбутнє кожного з нас…
Наш земляк - Андрій Ганчук загинув 5 січня 2023 року під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини, при обороні населеного пункту Соледар Донецької області.
Відповідальний, готовий прийти на допомогу, гарний фахівець своєї справи, усміхнений, добрий і щиросердий – таким пам’ятатимуть Андрія осиротіла мати, згорьовані брати, сестри, кохана дівчина, рідні, близькі, друзі, побратими, односельці - уся громада...
Ганчук Андрій Васильович народився 8 грудня 1996 року у багатодітній родині. Був 4 дитиною у сім'ї, найстаршим із хлопців, тому після смерті батька у 2005 році став надійною опорою для матері та шістьох сестер і братів.
Протягом 2003-2012 років навчався у Мартинівській школі. Після закінчення 9 класу, вступив до ліцею у м. Житомир та опановував професію електрозварювальника. Працював за спеціальністю.
У 2017 році був призваний на строкову службу, після якої комісований за станом здоров’я.
До початку повномасштабної працював за спеціальністю. 25 лютого 2022 року доєднався до місцевої тероборони, але залишатися на місці не мав наміру – виявив усвідомлене, чітке бажання захищати Україну на передовій. І вже 28 лютого 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. Був солдатом-розвідником 3 розвідувального взводу 99 механізованого батальйону.
Зі слів старости Бабичівського старостинського округу, Андрій був патріотом не на словах, він відчував, що його покликання – захищати країну. Певне тому, попри проблеми зі здоров’ям, з перших днів війни Андрій сумлінно виконував свій громадянський і військовий обов’язок, виявляючи стійкість і мужність у цій безжальній боротьбі. Він був самовідданим та відповідальним, чуйно ставився до односельців, ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував кожного, хто цього потребував.
Під час церемонії прощання Пулинський селищний голова Олександр Гаврилюк зазначив:
«У цей складний для родини Андрія Ганчука час, уся громада розділяє пекучий біль від утрати молодого Захисника та схиляє голову у глибокій скорботі. Нехай Всевишній полегшить гіркоту втрати рідної людини, нашого Захисника, а світлий спомин про подвиг Андрія Ганчука назавжди залишиться у пам'яті усіх, хто його знав, любив та шанував! Низько схиляємо голови перед мужністю Воїна...».
Прикро і боляче усвідомлювати, що доводиться в останню путь проводжати мужнього і відважного чоловіка, який би ще міг багато корисного зробити для своєї громади і країни. На превеликий жаль, немає слів, якими б можна було втамувати нестерпний біль від цієї страшної утрати… Нехай Господь прийме його у свої обійми та подарує вічний спокій зраненій молодій душі! Світла і вічна пам’ять Герою!
