Симптоми та способи запобігання зневодненню: поради МОЗ України

Дата: 22.03.2022 14:39

Кількість переглядів: 181

В умовах війни дуже важливо слідкувати за станом свого здоров'я. Обов'язково варто відпочивати, їсти та пити достатню кількість води. Наш організм втрачає воду щодня: з диханням, потом, сечовипусканням, сльозами тощо. Зазвичай організм відновлює втрачену рідину через споживання води та їжі. Проте, якщо людина втрачає багато рідини та не достатньо її поповнює, організм зневоднюється. 

Виділяють три ступені зневоднення (дегідратації):

І ступінь: дефіцит 1–2 л; спрага, олігурія (зменшення кількості сечі при сечовиділенні).

ІІ ступінь: дефіцит 4–5 л; спрага, олігурія, сухість шкіри, слизових оболонок і язика, загальна слабкість.

ІІІ ступінь: дефіцит 7–8 л; потьмарення свідомості, зниження артеріального тиску із підвищенням пульсового тиску, шок.

Помірна дегідратація характеризується такими ознаками: спрага, сухість у роті, темно-жовтий колір сечі та зменшення її кількості під час сечовипускання, суха і прохолодна шкіра, головний біль, судоми м’язів.

Ознаки сильної дегідратації: спрага, дуже суха шкіра, сухість слизових оболонок і язика, загальна слабкість, сечовипускання менше ніж 4 рази на день або відсутність сечі, відчуття запаморочення, прискорене серцебиття та дихання, запалі очі, сонливість, млявість, розгубленість та дратівливість, можлива короткочасна втрата свідомості.

Симптоми зневоднення у немовлят та маленьких дітей: сухість у роті; відсутність сліз, коли дитина плаче; сухі підгузки протягом трьох годин; запалі очі, щоки, м’яке тім’ячко (джерельце) на верхівці черепа; сонливість, слабкість, в’ялість або дратівливість.

Сильне зневоднення є надзвичайним медичним станом, який потрібно негайно лікувати!

Стани, що сприяють/призводять до дегідратації:

• обмежене вживання води;
• лихоманка;
• діарея;
• блювота;
• надмірне потовиділення;
• часте сечовипускання (діабет, приймання сечогінних препаратів – діуретиків);
• хвороба Аддісона.

Щоб зменшити ризик зневоднення:

1. Пийте рідину, коли відчуваєте спрагу, а тим більше – симптоми зневоднення.
2. Якщо важко пити через погане самопочуття, почніть із маленьких ковтків, а потім поступово пийте більше.
3. Давайте дитині рідину з маленької ложечки, щоб їй було легше ковтати.
4. Протягом дня пийте достатньо, щоб сеча мала блідо-жовтий або прозорий колір.
5. Краще часто робити кілька ковтків води, аніж випивати денну норму за 1–2 рази.
6. Пийте більше, коли є ризик зневоднення через блювоту, рясне потовиділення або діарею.

Під час зневоднення уникайте вживання газованих напоїв, алкоголю, надмірно солодких напоїв або кофеїну. Ці напої можуть погіршити стан дегідратації.

В умовах війни може виникати дефіцит питної води. Якщо є така можливість, зробіть запаси. У разі відсутності чистої питної води – використовуйте воду з бюветів, колонок, криниць, підземних джерел, дощову воду або проточну з крана. Але воду із таких джерел перед вживанням обов’язково треба прокип’ятити протягом 5–10 хвилин.

Обов’язково беріть із собою питну воду у сховища та в дорогу. Якщо довго перебуваєте без доступу до питної води, намагайтеся мінімізувати втрату рідини з сльозами та потом. Не вживайте неочищену воду – ризик отруєння може бути вищим за зневоднення.

МОЗ України підготувало інфографіку про ознаки помірного та сильного зневоднення у дорослих та немовлят, стани, що призводять до дегідратації, а також що треба робити, щоб зменшити ризик зневоднення.

Запам'ятайте, що за будь-яких симптомів зневоднення, особливо, якщо вони спричинені певними станами (діарея, отруєння, блювота тощо), потрібно звертатись до лікаря.

« повернутися