Що робити з опалим листям навесні: спалювати чи компостувати?
Що робити з опалим листям навесні: спалювати чи компостувати?Традиційно, з приходом осені, кожен гарний господар починає згрібати опале листя, яке ще зовсім недавно радувало око своїми сонячними переливами та вітряними поривами, а нині є проблемою, якої варто позбутися… Мешканці приватних будинків, починаючи очищати свої подвір’я та садки від опалого листя, найчастіше, вирішують його спалити, хоча навіть і не підозрюють, якою є шкода від такого діяння.
Найпоширенішим лишається питання: «Чим шкідливе спалювання опалого листя?»
Вчені доводять, що при згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім цього, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
Варто зазначити, що на присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згоранні листя та іншої сухої городини. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окроплюємо від колорадського жука. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.
Не менш важливим є питання: «У чому загроза спалювання листя для людського організму?»
При згорянні поліетиленового пакету в повітря вивільняється до 70 різноманітних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною «першіння» в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і оксиди сірки, що сприяють респіраторним захворюванням. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:
- У сухому листі згорають зимуючі корисні комахи.
- Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
- За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення грунту.
Чи є ще якісь причини, чому не можна спалювати опале листя? Так. 17 березня 2021 року набрав чинності новий Закон України про посилення відповідальності за спалювання сухої трави, поживних залишків, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах та поза їх межами, а саме були внесені зміни в ст. 77 та 77/1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тепер такі правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу:
- на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- на посадових осіб − від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За спалювання відходів і залишків сухої рослинності за статтею 82 КУпАП штраф:
- для громадян від 340 грн до 1360 грн;
- для посадових осіб від 850 грн до 1700 грн.
Але що ж тоді робити з опалим листям та бадиллям?
Перш за все, варто зрозуміти просту істину: «Опале листя – це не сміття!». Воно виконує важливу функцію для лісу, саду, парку та його жителів. Розкладаючись у ґрунті, листя додає в неї мінеральні та органічні речовини, накопичені за літо, структуруює ґрунт, покращуючи його якість.
Одначе, зрозуміло, що в місцях, де листя створює незручності людям - його необхідно прибирати.
Найбільш дружнім у відношенні до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Метод компостування є безпечним способом переробки листя та інших органічних відходів, що не шкодить довкіллю. Компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір’я, неподалік від джерела води та бажано у місці, куди не потрапляє пряме сонячне світло. Оберіть ділянку землі десь розміром 1 х 1,5 м. Вичистіть ділянку від дерну та трави. Поставте невелику огорожу навколо своєї компостної ділянки, на кутках вбийте кілки. Залиште достатньо місця для того, щоб можна було без перешкод підійти до компостної купи. Зазвичай, компост «достигає» за 3-6 місяців після того, як ви почали з ним роботу.
Компостування є природнім видом перебігу органічних речовин, який допомагає зменшити щільність ґрунту та ерозію. Коли листя компостується разом з рештками трави, які містять азот, кінцевий продукт є дуже цінним органічним добривом. Ідеальним варіантом є компостування лише опалого листя, але такі матеріали як трава, гній, лушпиння картоплі та інших овочів і фруктів, харчові відходи також підходять для компостування.
До прикладу, в Європі визнають, що опале листя – справжнє золото під ногами, адже з нього «роблять гроші». У деяких європейських країнах листя перевозять на спеціалізовані заводи, де воно за допомогою стиснення перетворюється на поліна, брикети для отримання газу, які цілком придатні для спалювання в камінах.
В Україні нині удосконалюється технологія виробництва паперу з опалого листя Валентина Фречки із Закарпаття. Ідея полягає в тому, щоб із зібраного листя, методом переробки добувати целюлозу і виготовляти з неї папір.
Побутує думка, що раніше листя також спалювали і все було нормально. Ви погоджуєтеся?
Дійсно, листя і всі інші рослинні залишки спалювали, одначе у зв’язку з глобальними екологічними проблемами сьогодення кожен з нас є відповідальним за те майбутнє, яке чекає наших нащадків. Будучу людьми свідомими і обізнаними ми маємо зробити все можливе, аби убезпечити світ від цих екологічних, ресурсних колапсів, тим паче, що маємо для цього і знання, і можливості.
Дорога громадо, бережімо навколишнє середовище разом і пам’ятаймо, що це наше здоров’я... і здається, саме час навчитися бути добрими господарями на своїй землі і перетворювати проблеми у вигоди?
