Зберігати пам'ять – наша відповідальність!
Сьогодні ,29 вересня, виповнюється 80 років, відколи у Бабиному Яру в Києві були вбиті перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв.
Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами. Серед них, за інформацією Українського інституту національної пам’яті, – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
Цьогоріч, у 80-ті роковини трагедії, ми вшануємо пам’ять десятків тисяч розстріляних.
У такий скорботний день голова Пулинської селищної ради, Олександр Гаврилюк, секретар селищної ради, Людмила Метельська та начальник відділу гуманітарного, Олена Гузюк схилили голови перед Братською могилою, аби віддати данину пам’яті і поваги тим, хто був убитий впродовж 1941-1943 років.
У Братській могилі жертв нацизму (с. Ягодинка), за словами єдиного свідка тих подій, автора повісті «Не забуду! Не прощу!» Марка Мешока, поховано 487 осіб та біженців єврейської національності.
Автор повісті розповідає, що його сім'ю, яка до війни проживала в с. Очеретянка, врятував наш земляк Петро Захарович Піскун, нагороджений орденом «За мужність III ступеня, виявлену в роки Другої світової війни у врятуванні осіб єврейської національності від фашистського геноциду».
Нині ми з жахом згадуємо війну, співчуваємо тим, хто пережив ці буремні часи, молимося за тих, хто загинув від ідеологічної руки і тих, хто виконував накази, натискаючи на курок... «Втім, не треба забувати, що фашизм починається не з Бабиного Яру, та їм не вичерпується. "Фашизм" починається з неповаги до людини, а закінчується знищенням людини, знищенням народів…».
Свято віримо, що НІКОЛИ знову не повториться це жахіття і закликаємо до спільної молитви у пам’ятні дні 29-30 вересня. Нехай вогонь запалених свічок стане дороговказом для заблуканих душ.
Живімо мирно, єднаймося, з острахом згадуючи минуле, щоб не повторити його в майбутньому.