Опіка та піклування: турбота про дітей, які залишилися без батьківського захисту
Кожна дитина мріє про сім’ю – місце, де є тепло, любов і безпека. На жаль, бувають ситуації, коли батьки не можуть виконувати свої обов’язки: через хворобу, складні життєві обставини, війну чи інші причини. У таких випадках на допомогу приходять опіка та піклування – форми сімейного виховання, які дозволяють дитині залишатися у домашньому середовищі, а не в інституції.
Це можливість для дитини отримати не просто дах над головою, а справжню турботу: разом з опікуном чи піклувальником вона росте у безпечному середовищі, розвиває свої здібності, відчуває захист і підтримку.
Опіка чи піклування: у чому різниця? Опіка встановлюється над дітьми до 14 років. Піклування – над дітьми від 14 до 18 років.
У більшості випадків опікунами чи піклувальниками стають родичі дитини. Але ними можуть бути й інші дорослі – люди, які пройшли спеціальне навчання і готові подарувати дитині любов, безпеку та стабільність.
Основні факти, які варто знати:
- Дитина виховується у родині опікуна чи піклувальника до досягнення повноліття
- Вона зберігає свій правовий статус, право на житло та соціальні виплати;
- Має право підтримувати зв’язок із біологічними батьками, якщо це відповідає її інтересам;
- Рішення про призначення ухвалює суд або орган опіки та піклування за місцем проживання дитини чи опікуна.
Хто може бути опікуном чи піклувальником?
Опікуном може стати повнолітня дієздатна людина, яка має стабільний дохід, житло та щире бажання допомогти дитині. При цьому враховується і думка самої дитини – адже важливо, щоб вона почувалася у безпеці поруч із цією людиною.
Не можуть бути опікунами ті, хто:
- позбавлені батьківських прав;
- мають серйозні проблеми зі здоров’ям, алкоголем чи наркотиками;
- стоять на обліку у психіатричних чи наркологічних закладах;
- мають судимість за тяжкі злочини;
- не мають постійного доходу чи житла;
- чиї інтереси суперечать інтересам дитини.
Які діти потребують опіки та піклування?
Це діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
Причини можуть бути різними:
- смерть чи загибель батьків;
- позбавлення їхніх батьківських прав;
- перебування батьків у в’язниці або під вартою;
- тяжка хвороба чи недієздатність;
- зникнення безвісти або перебування на окупованій території;
- відмова забрати дитину з лікарні;
- війна, полон чи вимушене переселення.
Важливо: якщо обставини змінюються, дитина може повернутися до своєї біологічної родини. Наприклад, якщо батьки вилікувалися, повернулися з полону чи суд поновив їхні права.
Чому це так важливо?
Опіка та піклування – це не просто юридичний механізм. Це шанс подарувати дитині те, що є найціннішим – любов, сімейне тепло, турботу і стабільність. А для дорослого, який бере на себе цю відповідальність – це можливість змінити чиєсь життя на краще, дати дитині майбутнє та показати, що у світі є люди, яким вона потрібна.
Як фінансово підтримує держава?
Державна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування – 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Якщо ви хочете дізнатися більше про опіку та піклування, зверніться до служби у справах дітей.
Служба у справах дітей Житомирської ОДА
+38 068 687 31 61 (пн–пт з 8:00 до 17:00).
