У Ягодинці попрощалися з Воїном-захисником Анатолієм Федоренком (репортаж)
11 лютого у Ягодинці попрощалися з 52-річним військовослужбовцем - сапером Анатолієм Дмитровичем Федоренком.
Анатолій Федоренко народився і виріс у Пулинах (17.03.1972 р.). Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався у місцевому ліцеї, де здобув професію «тракториста». У мирний час жив у с. Ягодинка, трудився у сільськогосподарському підприємстві.
Був добродушною людиною, завжди готовий прийти на допомогу. А третього лютого Анатолія Федоренка не стало. До останнього подиху боєць був вірний військовій присязі. Виконуючи бойове завдання, загинув неподалік населеного пункту Куп'янськ-Вузловий на Харківщині.
Дома на Анатолія чекали дружина, донька та син зі своїми сім'ями.
Холодного лютневого ранку біля будинку Федоренків було людно. Сюди прийшли з квітами рідні, знайомі, односельці, бойові побратими, представники Пулинської селищної ради, аби віддати останню шану та попрощатися з полеглим Героєм.
Заупокійну службу по загиблому Анатолію провів настоятель Ягодинського храму Православної Церкви України отець Василь Голуб.
Під звуки духового оркестру траурна колона з почесною вартою попрямувала до сільського кладовища.
На мітингу зі скорботною промовою виступили секретар Пулинської селищної ради Олександр Лігута, двоє бойових побратимів Анатолія Федоренка, директорка сільського закладу культури Зоя Бондарчук.
Щирі співчуття родині Олександр Лігута висловив від імені депутатського корпусу селищної ради, виконавчого комітету та себе особисто.
Бойові побратими охарактеризували Анатолія як людину хоробру й патріотичну, яка пройшла з боями Авдіївку і Куп'янськ. «Якщо ми всі порозвертаємося, хто ж залишиться», - такими були слова нашого відважного земляка.
Будучи далеко від рідного дому, Анатолій Дмитрович хвилювався про своїх рідних та односельчан. Про це у скорботному виступі від жителів Ягодинки зауважила Зоя Бондарчук. Напередодні Нового року він зателефонував пані Зої, щоб вона привітати мешканців села зі святами.
Під звуки залпу дружині загиблого Захисника України Валентині Петрівні вручили Державний стяг, як символ країни, якій вірно служив її чоловік.
Поховали Анатолія Федоренка з усіма військовими почестями.
У вічній скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими.
Світла пам'ять і вічна слава Герою-Захиснику!
Слава України!
Героям Слава!