СКАЗ - небезпечна хвороба людей і тварин
СКАЗ - небезпечна хвороба людей і тваринПулинське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області інформує про те, що на території Курненської ОТГ в с. Соколів зареєстрований випадок захворювання кота на сказ. Даний факт підтверджено результатами вірусологічних досліджень біологічного матеріалу Житомирською регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби 30 січня 2023 р. № 000079 п.м/23.
За результатами епізоотичного розслідування встановлено, що 24.01.2023 року кіт, знаходячись в будинку, раптово проявив агресію та покусав власників. Відповідно до визначених правил, тварина була ізольована зі встановленнням 10-денного ветеринарного нагляду. 28.01.2023 року тварина загинула та була доставлена для лабораторних досліджень встановлення захворювання на сказ.
Сказ надзвичайно небезпечне інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, яке супроводжується тяжким ураженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю.
Джерелом збудника сказу є хворі тварини, які виділяють вірус головним чином зі слиною. Основний шлях проникнення вірусу в організм - це пошкодження шкіри внаслідок укусів, подряпин. Встановлено, що вірус здатен проникати й через непошкоджені слизові оболонки, можливе зараження оральним та повітряно-крапельним шляхом.
Залежно від резервуару збудника розрізняють міський і природній тип сказу. У першому випадку основним джерелом збудника є бродячі собаки та кішки. Природний тип пов'язаний з поширенням сказу серед диких м’ясоїдних тварин – лисиць, вовків, борсуків, єнотоподібних собак, а також серед хом´яків, щурів, куниць, кажанів інших тварин.
Ознаки, або симптоми захворювання розвиваються від 10-14 днів до 3 місяців, інколи до року, що великою мірою пов’язано з місцями та характером укусу: чим багатша на нервові елементи тканина, глибша рана і ближче до голови, тим коротший інкубаційний період. На його тривалість впливають також вид, вік тварини, резистентність організму, кількість та вірулентність вірусу, що проник під час укусу.
Перебіг хвороби як правило характеризується стадійно. У першій стадії, яка може тривати від 12 годин до 3 діб відмічають підвищену чутливість до світла, шумів, спотворення апетиту, підвищення температури тіла, порушення зору. У стадії збудження характерними ознаками є буйство, розлад чутливості й свідомості, інколи стопорний стан. Спостерігаються судороги, парези жувальних м´язів і м´язів глотки, звуження зіниці, часті позиви до сечовиділення. В цей період температура тіла найвища. У стадії парезів і паралічів знижується, а інколи і зовсім зникає больова чутливість. Порушується діяльність центрів кровообігу і дихання. Температура знижується. Тварина гине.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров´я, сказ - одне із 5 інфекційних захворювань, спільних для людей і тварин, які завдають найбільших соціальних й економічних збитків. Його зареєстровано в 150 країнах світу, де щорічно близько 12 млн людей зазнають різних ушкоджень чи заражаються від тварин вірусом сказу і лише 5 млн з них отримують спеціальну медичну допомогу. Щорічно на планеті гине понад 55 тис. людей і 1,2 млн тварин. Україна посідає друге місце у Європі з поширення сказу серед диких і домашніх тварин.
Найчастіше люди заражаються при порушенні норм поведінки з тваринами. Щоб не заразитися, необхідно утримуватись від контактів з дикими та безпритульними тваринами, виконувати правила утримання домашніх тварин. Обов’язково потрібно робити щорічні щеплення проти сказу собакам та котам.
Особливо непередбачуваними є наслідки контакту людей з котами, які не щеплені проти сказу. Особливості їх неконтрольованого життя і контакту з бродячими, дикими тваринами та довірливе ставлення власників до них, можуть призвести до непоправних наслідків.
Рекомендуються щеплення всіх сільськогосподарських тварин ( ВРХ, коні), які перебувають на випасах і можуть контактувати з хворими бродячими і дикими тваринами. Щеплення проти сказу проводиться за згодою та за кошти власника. У разі укусу домашньою твариною, варто з’ясувати хто власник та встановити за твариною ветеринарний нагляд. Укушені рани, подряпини, місця ослинення потрібно негайно ретельно промити проточною водою з господарським милом, миючим засобом з подальшою обробкою країв рани спиртом, настоянкою або водним розчином йоду. В цей же день треба звернутися до травматологічного пункту. Протипоказань для щеплень немає. Своєчасна кваліфікована медична допомога особам, які зазнали нападу тварин, укусів або ослинення, щеплення домашніх тварин стає найважливішою ланкою запобігання захворювань людей на сказ.
Порушення правил утримання собак і котів у населених пунктах, безвідповідальність власників домашніх тварин, неконтрольоване розмноження домашніх і бродячих собак та котів, яке призводить до зростання їх кількості, унеможливлює контроль за їх переміщенням, обліком та ускладнює проведення ветеринарно-профілактичних заходів.
ПУЛИНСЬКЕ УПРАВЛІННЯ
ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ
