У волонтерському штабі при Пулинському ліцею активно плетуть сітки та виготовляють окопні свічки
«Війна» – слово з п’яти літер, яке проймає холодом, відчаєм, страхом і разом з тим, наповнює силою до боротьби і жагою до життя. Неодноразово ми говорили, що війна змінила нас назавжди і продовжує снувати у наших душах нові цінності та життєві орієнтири.
У новому світлі війна показала і наших освітян – людей, які з перших днів розпочали активний волонтерський рух на підтримку ЗСУ. Перші невпевнені кроки у березні і квітні, переросли у масштабний рух підтримки наших Захисників і Захисниць влітку, восени та продовжують набирати обертів і нині.
Сьогодні наша історія про людину, у якої очі сяють світлом і добром, а серце, сповнене любові до своєї країни та її Оборонців, людини, яка прагне щоденно докладати максимум, і навіть трохи більше, зусиль, щоб підтримувати хоробру українську армію. Сьогодні ми поговоримо про педагога-організатора Пулинського ліцею Наталію Пашківську та інших освітян, а також про небайдужих мешканців Пулин і не тільки, які регулярно виготовляють маскувальні сітки та окопні свічки для воїнів-земляків.
Зародження волонтерського освітянського руху у Пулинській громаді розпочалося ще у перші дні війни: була потреба у виготовленні військових кікімор. Тоді і розпочали активно зносити матеріали та вчитися на основі рибальських, а згодом нейлонових та пластмасових сіток, плести маскувальні покриття. Крім цього, колективи закладів освіти громади активно готували їжу для військовослужбовців на території громади та регулярно передавали продуктові посилки на передову.
Наталія Дмитрівна розповідає, що пожвавлення волонтерського руху відбулося у вересні 2022 року, коли ліцеїсти виявили бажання долучитися до волонтерського руху, започаткованого педагогами, та у форматі естафети, яка передавалася з класу в клас, розпочали виготовлення військових кікімор. Окрім цього, за погодженням з дирекцією закладу та відділом освіти, на уроках трудового навчання діти розпочали виготовляти окопні свічки для Воїнів-земляків.
Але, як кажуть у народі: «Один у полі не воїн» і зі збільшенням звернень наших військових, потреба у сітках та окопних свічок все збільшувалася, а самі освітяни, у тому числі з Мартинівського, Вацлавпільського, Кошелівського ліцеїв, Чернявської філії Пулинського ліцею, а також закладів дошкільної освіти, чітко усвідомлювали, що рук не вистачає. Тому до цієї справи почали запрошувати батьківську громадськість та активних мешканців громади, рідних військовослужбовців і просто небайдужих пулинців. Приємно, що Центр волонтерства у Пулинському ліцеї активно підтримують і його випускники, і земляки закордоном, і друзі та рідні наших волонтерів, і священики, і пасічники, і місцеві благодійники, і навіть мешканці інших громад, наприклад, пасічники Хорошівської громади.
«Це справа кожного: від малого до великого. Це для нашого майбутнього. І кожен мусить усвідомлювати його ціну, - переконують освітяни. - А ми, виховуючи підростаюче покоління, намагаємося навчити їх розуміти і відчувати ціну життя та бути вдячними кожному, хто стояв і стоїть на варті свободи і демократії».
Врешті, завдяки спільним зусиллям усіх причетних, кожного, хто приносив тканину, свічки, парафін, бляшанки та інші матеріали, а також фінансово підтримував волонтерський центр при Пулинському ліцеї, вдалося виготовити та передати українським військовим щонайменше 407 м маскувальної сітки та 603 окопні свічки.
Принагідно відзначимо, що освітяни разом із місцевими волонтерами виробили власну технологію плетіння сіток. За порадами звертаються до наших військовослужбовців, які підказують колір, наповненість та розміри маскувального покриття. Тому новачків навчають за кілька хвилин. Зараз, розповідає Наталія Дмитрівна, навіть діляться досвідом з іншими громадами – приміром із волонтерами з Хорошівської громади.
Активно освітян підтримує і Пулинська селищна рада, яка регулярно сприяє у придбанні основи для маскувальних сіток. За кошти місцевого бюджету від початку війни вже придбано 447 м сітки. Нещодавно, Пулинська селищна рада з благодійного рахунку перерахувала 4600 грн на придбання 40 кг парафіну.
Під час розмови Наталія Пашківська наголосила, що на сьогодні, через велику кількість звернень, критично не вистачає людей, які б долучилися до виготовлення сіток і свічок, бо скажімо, одну сітку розміром 2м×9м 8-10 дорослих волонтерів виготовлятимуть щонайменше 1 день, тобто 8-10 годин.
«Наша допомога орієнтована на наших земляків та Воїнів-Захисників із сусідніх сіл. Намагаємося завжди формувати запас, щоб кожного разу, коли хтось із наших приїздить, ми мали можливість передати сітки і свічки, адже, за словами самих військових, якби не волонтери складніше було б в рази».
Разом із сітками і свічками власного виробництва до кожної посилки обов’язково додають дитячі малюнки та, за необхідності, продукти харчування.
«Приємно, що наші учні радо допомагають у всьому: вони і сітки плетуть, і свічки виготовляють, і листи вдячності, і малюнки та відео-звернення передають хлопцям. Вражає, наскільки вони розуміють, що їх праця відгукується у серцях наших військових та допомагає їм боротися з ворогом. Це їх надихає. А ми, педагоги, у свою чергу, плекаємо у їх серцях патріотизм та активно підтримуємо усі ініціативи, націлені на допомогу ЗСУ, а також разом долучаємося до заходів національно-патріотичного циклу, які плекають юних патріотів і патріоток», - зазначає Наталія Пашківська.
Оскільки багато людей у нашій громаді знають про волонтерський осередок у Пулинському ліцеї і їх постійну комунікацію з Воїнами-земляками, то намагаються долучатися своїм внеском: приносять в’язані шкарпетки, теплий одяг та смаколики, виготовлені за власною технологією перископи, які також стають частиною посилок для наших Оборонців.
«Знаєте, наші волонтери просто неймовірні, адже багато із них, як волонтерка Світлана, йдуть до нашого центру, наче на роботу, починаючи з 08.00 год, хтось приходить на кілька годин, а хтось і на цілий день. Скажімо, люди поважного віку та працюючі часто беруть тканину додому, а потім приносять вже нарізані з неї смужки, які готові до вплетення. Надзвичайно приємно, що люди свідомі, проте, на жаль, далеко не всі…», - ділиться волонтерка.
У ході бесіди вдалося з’ясувати, що кожен у волонтерському центрі виконує певну місію, скажімо Наталія Пашківська відповідальна за комунікацію, збір коштів, організацію звітності і висвітлення інформації, випускниця закладу, дружина військовослужбовця – Юлія Кондратенко – регулярно здійснює закупівлю і доставку парафіну, а ближче до другої половини дня, разом із волонтерками плете сітки, тоді як заступник директора з господарської частини Пулинського ліцею Геннадій Миколайович відповідає за виготовлення окопних свічок. Разом з тим, вкотре хочемо наголосити, що тільки спільними зусиллями цих людей, освітян, учнів, їх батьків, волонтерів, благодійників та усіх мешканців громади, які стали частиною цього волонтерського осередку, вдається підтримувати військовослужбовців і наближувати нашу Перемогу.
«Важко нам, але ж хлопцям не легше… Щоб нам жити добре, треба дати їм шанс вижити» – мабуть, саме ця фраза під час розмови з волонтерами найбільше торкнулася серця. Справді, зараз ми просто немаємо права опускати руки і втомлюватися, вони ж-бо не втомлюються… І, коли з першими холодами, наші військовослужбовці відчули критичну потребу у окопних свічках для обігріву, яких треба багато і постійно, та маскувальних сітках різного кольору і розміру – ми повинні бути сильними і щоденно, заходячи у теплий, сповнений ароматами їжі дім, пам’ятати, яка ціна цього добробуту. І ми повинні, принаймні один раз на тиждень долучатися до волонтерської допомоги!
Згуртована команда педагогів Пулинського ліцею та місцевих волонтерів продовжує працювати та запрошує кожного долучитися до виготовлення свічок і сіток у будні з 08.00 до 17.00 год. Рук не вистачає, почуйте, будь ласка! Долучайтеся! Наближаймо перемогу разом!
Щира вдячність усім причетним. Нехай ваше добро і самопожертва повертаються до Вас у вигляді здоров’я, щастя та добробуту.