Провели в останню дорогу полеглого Героя Івана Опанащука
Провели в останню дорогу полеглого Героя Івана ОпанащукаЗахищаючи Україну на Харківщині, неподалік населеного пункту Вовчанські Хутори, загинув наш мужній земляк, старший солдат – 25-річний Іван Опанащук. 6 червня в с. Корчівка віддали останню шану полеглому Герою.
Іван народився 7 липня 1998 року в Корчівці. Навчався в Пулинській загальноосвітній школі, затим здобув професійно-технічному освіту. До мобілізації працював у ТОВ «Сільгосптехніка».
Його знали як доброго сина, доброго друга, доброго сусіда і просто добру людину, яку всі любили і поважали.
Коротке, але світле життя прожив Іван Опанащук. Отримавши повістку, пішов захищати рідну землю. Воював у складі Прикордонного загону швидкого реагування. Відстоюючи територіальну цілісність України, отримав поранення не сумісні з життям.
Щоб віддати шану й провести Захисника в останню дорогу, до його будинку прибули працівники Пулинської селищної ради на чолі з головою Олександром Гаврилюком, бойові побратими, друзі, односельчани.
Співчуття та підтримку рідним висловили селищний голова Олександр Гаврилюк і староста Мартинівського округу Ольга Зубрицька. Закликали присутніх пам’ятати усіх наших захисників, ім’я яких назавжди залишиться в історії війни українського народу з росією за свою незалежність.
У скорботній промові отець Православної Церкви України Руслан Волощук, що брав участь у похованні, наголосив:
- Наші військові своєю кров’ю жертвують для того, щоб ми могли вільно жити у вільній країні. Вони там, на «нулі», борються з видимим ворогом і їм треба допомагати. А нам тут, в тилу, треба боротися з невидимим ворогом, який благословляв росіян на цю війну і нині благословляє. Не дати в Україні розмножуватися цій «сарані», що убиває людські душі. Не дати, щоб жертва наших воїнів стала не наказаною, не даремною! Ми маємо пам’ятати, що Бог милосердний завжди є поруч з нами. І він не робить нас рабами. Україна має бути Україною, а не колонією.
Говорячи про російських агресорів, інколи уже немає слів, якими можна було б висловити їхні методи боротьби, видимі й невидимі, що з допомогою їхньої церкви руйнують душі наших співвітчизників. І, до речі, військовим боляче на це дивитися.
Іван Опанащук поклав своє молоде життя заради кожного із нас, заради Перемоги, заради світлого буття нашої незалежної держави. Пам'ять про нього і всіх наших Героїв-земляків завжди має бути в наших серцях та молитвах.
Низький уклін батькам і всій родині загиблого Героя!
